Білі ГорватиДивіться - Месія йде!
Anonymous
29.11.2015
Відгримів черговий Майдан, понад сто українців поклали своє життя на вівтар Національної революції. Знову кров, замість революції знову бунт, знову жодних змін. Але ж звідки зміни, коли Майдан вдалося очолити черговим партійним пройдисвітам? Серед людей тільки й чути: «Більше не було кому керувати, нема вождя», але ж Майдан почали безпартійні і було кому керувати. Послухали тих, хто говорив з наддорогої сцени, хоч і розуміли, що з того нічого доброго не буде. Українці давно чекали Месію і зараз, ідучи на фейкові вибори, чекають, що олігархи прийдуть і збудують нам державу. В 1991 ми сподівались, що вчорашні комуністи поведуть нас до незалежності, а вони разом із теперішніми олігархами тюрму нам збудували. Проте ми того не бачимо і йдемо на вибори обирати собі чергового ката, того, хто може менше нас обкрадати буде. Так звані політичні партії добре будують корупційні схеми. Олігархат створив нам безправну зону, де ми будемо новітніми кріпаками. Українці — воістину найупертіший народ в світі. Ми вперті, та ще й ліниві і наївні. Ми довірили долю держави клоунам з телепередач і чекаємо на чудо, а чудо ніяк не стається. Ми не хочемо розуміти, що за нас ніхто нічого не зробить.
Та Бог до нас милосердний. Він прислав нам так багато національних пророків, скільки не має жодна нація в світі. Їх пророчі слова ми читали у віршах, у творах, слухали у піснях. Та, як казав Шевченко, сліпі й глухі ми далі чекаємо на месію. Зі слів народної пісні «Дума про волю», яка якнайближче відображає характер теперішнього українського народу:
Ой, ти, батьку, батьку справедливий!Все вже не так, як за твоїй доби.Повстань із могили,Розвій вражі сили,Знов людям чудо волі яви!
Залишмо в спокої душі загиблих героїв, поставмо за них у храмах свічки, на могилах квіти, учімось на їхньому досвіді.
Українці, не гнівімо Бога, не буде більше пророків, поети написали нам вірші, кобзарі заспівали нам пісні, ідеологи написали нам програми. Куди не глянь, що не послухай — усе істина, і більше нічого додати, нема що ще сказати! Чекаємо на Месію, а він уже давно на обрії, Він такий самий упертий, як і ми. Месія наполегливо стукає у двері нашої свідомості й чекає, поки відчинимо.
Зі слів тої самої народної пісні «Дума про волю»:
Ой ви хлопції хлопці нерозважні!Воля прийшла до тих хто її бажав.Сам не діяв чудо,Все робили людиЯ ж тільки прапор волі держав.
Відкрийте очі — озирніться навкруги, побачте один одного! Месія не прийде на телеканал, не буде говорити до вас з проплачених олігархами сцен. Він — в кожному з Вас, організовуйтесь, починаючи з себе, з своїх однодумців. Пам’ятаймо: тільки в середовищі організованого етносу народжується нація і держава!
Коли ми хочемо збудувати хату, ми закочуємо рукави і будуємо. Не зустрічав диваків, які б чекали депутатів, щоб вони це зробили. Хочемо збудувати Державу — дія та сама: закочуємо рукави. Але який же ж алгоритм, і що таке держава? Відповідь проста — це політична надорганізація. Вже з цієї простої відповіді зрозуміло, що держава не може утворитись в аморфному середовищі. Національна держава виникає на території компактного проживання нації. В свою чергу нація — це організований етнос, який формується громадсько-політичними рухами всередині цього етносу і так до найменшої організованої ланки. Саме з цих ланок ми і повинні починати. Кожна нація має свої етнічні, традиційні і навіть фольклорні способи самоорганізації населення. Українці теж мають свої традиції самоорганізації — державотворення. В історії є багато свідчень. Це — козацька держава, повстанські республіки і т.д. А що ми, українці, маємо сьогодні? Державу? Ні, те, що сьогодні називається державою Україна, насправді є лицемірною змовою вчорашніх комуністів і олігархів. Маємо партію? Ні, вони всі маріонетки олігархів. Може маємо громадсько-політичний рух чи громадську організацію? І тут важко знайти хоч щось незалежне від тих кровопивць. Лише наша самоорганізація здатна зробити справжню революцію до кінця і відродити справжню українську державність.
Для цього нам потрібно розвиватися в трьох напрямках: політичному, військовому, економічному. Адже партіям ми не довіряємо, правоохоронні органи, замість того, щоб захищати нас, захищають злодіїв, а економічна система, збудована олігархами, не дає нам розвиватись і перетворює нас на кріпаків.
Отже, шукаємо однодумців і організовуємось, всі політичні висновки та рішення робимо самостійно в своєму середовищі. Для впливових дій шукаємо подібні організовані ланки, лідери яких приймають між собою узгоджені рішення, засновується громадсько-політичний рух. Такі організації не так вже й важко знайти. На відміну від маріонеток олігархів, лідери цих організацій чесно і офіційно заробляють гроші на прожиття. Справжні громадські організації роблять політичні кроки, не вигідні жодному олігарху. І не треба боятися, що поки що нема відомого і сильного лідера, природа знайде його за нас. Кращий з керівників організованих середовищ стане лідером загального громадсько-політичного руху і поведе до відродження нації і держави.
Те саме робимо з самообороною військовою та економічною. Для захисту спільного з сусідами житла достатньо скласти графік, хто коли вдома і розподілити обов’язки чергувань. Так врешті може організуватись ціла вулиця і навіть місто. Згадайте період після «ночі гніву» у Львові. Згідно офіційної статистики криміногенна ситуація поліпшилась, і це при повній відсутності міліції, все це завдяки численним народним патрулям. Для захисту своїх прав перед свавіллям чиновників чи навіть криміналом достатньо колективного усвідомлення простого правила: один за всіх і всі за одного. Невелика група може не справлятись з захистом свого учасника, але в співпраці з іншими — легко. Добре налагоджені зв’язки між групами самооборони — це вже майже армія.
Про економічну самооборону написані цілі історико-наукові праці. В своєму середовищі складаємо список навиків та послуг, які ви можете запропонувати один одному. Звісно, в невеликому колі друзів і однодумців важко задовольнити повний спектр потреб, але завдяки зв’язкам з іншими групами ми здобуваємо не просто розширення спектру послуг, а довірені канали постачання. Завдяки сучасним інформаційним технологіям неважко налагодити обмін попиту і пропозиції онлайн, ось вам і зародження незалежної економічної системи. Жодної гривні олігархам!!! Треба щось купити — купи у своїх. І пам’ятай: кожна гривня, що залишилась в вашій мережі, підсилює вас усіх. На основі успішних прикладів економічної співпраці виникнуть спільні господарства, кооперативи, фірми та підприємства.
В разі гармонійного розвитку за всіма цими напрямками — залишаємо олігархічну систему на самознищення, без нас вона розсиплеться швидко.
Наша держава почнеться тоді, коли ми зробимо перший крок, а потім наступні. І не біймося помилок, не помиляється тільки той, хто нічого не робить.
Хай живе Українська Народна Республіка!
Андрій Сеньковський
