Наша програма відродження української Державності
Вступ
Чим саме є наша програма? Це - механізм пошуку та синтезу Національної Еліти шляхом тотальної народної самоорганізації, адже українці втратили свою національну еліту та зв’язки між собою. На щастя, ми збереглися як етнос.
Нація - це не лише спільне генетичне походження, територія, культура, мова, звичаї. Все це ознаки етносу. Нація утворюється організованим активним етносом, громадянами своєї країни. Наша програма передбачає відновлення зв’язків між українцями через створення локальних самодостатніх структур народної самоорганізації, взаємодопомоги та самооборони.
Зміст
- Передумови та необхідність створення і запровадження програми.
- Економічний блок.
- Політичний блок.
- Етапи впровадження інновацій.
- Військовий блок.
Для більш точного визначення формату країни, якого ми намагаємось досягти, пропонуємо введення терміну «Національна Держава». Справжня Національна держава як політична надорганізація складається з менших організованих одиниць, які в свою чергу діляться на ще менші, і так до будинкових комітетів і до кожної сім’ї.
Сучасна псевдо-українська держава складається зі штучно створених адміністрацій, які контролюють на певних територіях неорганізоване і безправне населення. Тобто теперішня Держава починається десь там в районній адміністрації, а повинна починатись у власній хаті, продовжуватись у сусідській, потім в раді будинку, вулиці, району і так до ВР.
Відсутність локальних територіальних організацій призводить до зародження в Україні Неофеодального ладу. Тому починати треба не з мітингів, а з власної сім’ї, сусідів, друзів та співробітників. Російські окупанти добре знали, що фундаментом Української держави є територіальна народна самоорганізація, тому нещадно і систематично її знищували. Українців морили голодом, катували, переселяли на чужі чи, якщо пощастило, просто на інші землі, чим розривали віковічні родові зв’язки.
Перемішували людей, щоб сусід не знав сусіда, сіючи недовіру один до одного, власне це і є той найважчий наслідок діяльності комуністично-рабовласницької системи, який ми мусимо подолати в першу чергу. На Майдані ми проявили чудо самоорганізації, але це була тимчасова самоорганізація. Тепер треба зробити її постійною, оскільки Майдан не завершився, його цілі – не досягнуто. Справа, що розпочалась в листопаді 2013р. триває й досі. Майдан має продовжуватись в кожному будинку, подвір’ї і т.д.
Для цього кожному з нас необхідно зробити наступні кроки:
1. Прийняти той факт, що Української державності як такої ще не існує (як би це не було гірко). Ілюзія існування української Державності перешкоджає справжньому державотворенню, в якому всі ми маємо взяти участь. Сучасна «Україна» не є українською державою по факту і не є нею навіть юридично, адже є спадкоємицею штучного державного утворення УРСР. Ця негативна тенденція бере свій початок з часів нелегітимного проголошення та встановлення більшовиками, радянської влади в Україні 24-25 грудня 1917р. в Харкові, під час окупаційної війни проти Української Народної Республіки.
Держава Україна досі не визнала себе спадкоємицею жодної з попередніх українських держав, що робить нас державою без юридичної історії, тобто «історичними байстрюками». Попри те, що історія українського народу налічує багато тисяч років, нас змушують миритися з принизливим твердженням, що нашій країні лише 27 років. Ми маємо ім’я, маємо прізвище та не маємо імені по-батькові.
Перше, що нам необхідно зробити для того, щоб українці стали справжніми господарями всіх етнічних земель, це – виправити цю історичну несправедливість. Ми маємо навести лад з юридичним статусом відродженої України і на офіційному рівні зафіксувати наше право на спадок УНР, Гетьманщини, Русі, Білої Горватії, та інших визнаних українськими істориками та науковцями прадавніх українських держав.
Навіть, якщо прийняти за початок відродження Української Національної Держави 24 серпня 1991р., день проголошення незалежності УРСР, що зробило нас з вами державою без юридичної історії, то й це - лише формальність, це - лише заява, що ми хочемо бути незалежною державою.
А тепер закочуймо рукави і починаймо її нарешті будувати.
2. Для того, щоб стати справжнім громадянином майбутньої держави, потрібно усвідомити себе не лише господарем внутрішніх стін своєї квартири чи будинку, а й господарем Держави. Навчитись спільно з сусідами вирішувати господарські проблеми будинку, вулиці, району, села і т. д.
3. Маємо вчитись самі і вчити інших співвітчизників ініціювати створення в будинку осередку Територіальної Народної Самоорганізації, будинкового комітету (назва не має значення). Для цього обрати координатора, старосту, голову будинкової ради і т. д. Кожна найменша організована одиниця повинна самостійно здійснювати економічний, політичний, військовий напрямок діяльності.
Примітка: сучасні територіальні громади у своїй більшості лише називаються територіальними громадами, а насправді є так само штучно створеними, як і адміністрації, і підконтрольні певним особам, що лобіюють через громади свої інтереси.
Економічний блок заходів
Економічне відродження країни Україна реалізується, починаючи з економічного бойкоту бізнесу олігархів та ворожих держав, закінчуючи побудовою власних місцевих економічних систем і заснуванням на їх основі Всеукраїнської макроекономічної системи.
Наше економічне гасло: «Жодної гривні окупантам та олігархам!»
Повністю нівелювати вплив олігархату, влаштовуючи економічний бойкот, не вдасться, але послабити – можливо. І при цьому немало важливим буде те, що ми підсилимо вільних господарів та представників так званого малого і середнього бізнесу. Кожен з нас повинен максимально по мірі можливостей обмежити купівлю краму у великих супермаркетах і старатись купувати у невеличких крамницях та ринках. Також варто привчити себе завжди читати написи на упаковці, щоб знати виробників та власників брендів певних товарів.
Оскільки вільна Держава може складатися лише з вільних і економічно незалежних громадян, ми мусимо подбати про нашу цілковиту економічну незалежність і самодостатність, тобто максимально зосередити кошти в своєму осередку та в мережі співдружності самодостатніх осередків народної самоорганізації. Реалізувати це зовсім нескладно, треба просто налагодити систему взаємообміну інформацією про попит і пропозицію краму і послуг в середині кожного осередку, а також взаємообміну інформацією між осередками.
Купуючи крам та послуги один в одного, ми неабияк допоможемо собі в фінансовому зростанні за рахунок розширення ринку. При цьому не має значення, чи ви продаєте річ, яка вам вже не потрібна, чи це крам, на продажі якого ви налагодили бізнес. Представляючи свій крам на зовнішньому ринку, ми отримуємо додатковий – внутрішній ринок.
Покупець, в свою чергу, отримує додаткову гарантію на якість, а також цілковитий захист від шахрайства, адже купує в середовищі добре знайомих людей. При купівлі в іншому осередку співдружності гарантію забезпечують ради керівників та координатори. Таким чином запроваджується система власних сертифікатів, що забезпечить часткову економічну незалежність українських громадян, що входять в систему спільнот.
Цілковитої економічної незалежності ми досягнемо за рахунок власної, спочатку місцевої економічної системи, фундаментом якої має бути трудова взаємодопомога. Адже єдиним, що в нас ще не забрали олігархи – це трішки вільного часу і нашу добру волю допомагати один одному. Кожне організоване середовище організовує власну трудову взаємодопомогу та обліковує кожний акт взаємодопомоги між своїми членами трудовими абонементами. Згодом потреба в постійному введенні в обіг трудових абонементів зникне, а з уже введених в обіг трудових абонементів сформується внутрішній ринок цінних паперів.
Тобто, члену організації, який є замовником допомоги, вже не потрібно буде просити координатора ввести в обіг трудові абонементи для того, щоб віддячити виконавцю. Для забезпечення циклічності роботи обігу трудових абонементів необхідно викликати абсолютну довіру як до самих трудових абонементів, так і до способу введення їх в обіг. Це досягається за рахунок абсолютної прозорості процесу введення в обіг, а також за рахунок розподілу засобів реєстрації трудових абонементів (надалі ТА) між різними членами організації. Носіїв засобів реєстрації обирають на зборах. Введення в обіг трудових абонементів також повинно відбуватись на чергових зборах організації, що здійснюється системно, адже мова йде про межі однієї юридичної особи, чи громадської організації. Це також можуть бути мешканці одного будинку, чи вулиць.
Така система економічної та трудової взаємодопомоги з системою обігу трудових абонементів в межах нашої організації діє з 2016 р. Своїм досвідом ми готові поділитися зі всіма патріотичними українськими організаціями чи об’єднаннями.
Наші предки досягали неабиякого успіху в цьому напрямку, про що свідчить заснування чисельних самодостатніх повстанських держав та республік. Починаючи від Запорізької Січі, закінчуючи УПА. Зберігся опис цілого пласту економічних традицій та звичаїв українського народу, основою яких був принцип «Свій до свого по своє». Відродження цього принципу і буде першим кроком до нашої економічної незалежності.
Наступним етапом є налагодження співпраці між організаціями, які практикують трудову і економічну взаємодопомогу, яка полягає в першу чергу у взаємовизнанні трудових абонементів один одного, а також у формуванні спільного міжорганізаційного ринку цінних паперів. При цьому трудові абонементи перетворюються в альтернативний платіжний документ, адже згодом люди зможуть його обмінювати не тільки в обмін на надану трудову допомогу, а й в обмін на крам. Кожна організація чи юридична особа має в своєму середовищі певний спектр краму і послуг. Налагодивши співпрацю з іншими організаціями, цей спектр збільшують аж до задоволення повного спектру потреб для якісного життя членів організацій.
Правила трудової взаємодопомоги
- Основним засобом підтвердження акту допомоги є трудові абонементи (надалі ТА), які вводяться для спрощення обліку актів трудової взаємодопомоги .
- Трудовий абонемент – це обліковий документ про здійснений акт трудової взаємодопомоги між членами юридичної особи. В ТА зазначається кількість відпрацьованих годин некваліфікованої праці однією особою, тобто трудогодин.
Правила введення в обіг ТА
Члени Юридичної особи (надалі ЮО) обирають координатора внутрішньої трудової взаємодопомоги. Цей координатор налагоджує зв’язки між тими, хто потребує допомоги, і тими, хто її може надати. В обов’язки координатора входить також облік введення в обіг ТА, присвоєння кожному з них свого порядкового номеру, він відповідає за правильність заповнення та зберігання облікового журналу.
Засобами реєстрації ТА є:
- Обліковий журнал;
- Бланки (не заповнені);
- Печатка ЮО/підпис відповідальної особи або кількох уповноважених осіб.
Принципи прозорості.
- Всі три засоби реєстрації повинні знаходитись в трьох різних членів ЮО. ТА вводяться в обіг лише на чергових зборах.
- Рішення про введення в обіг ТА приймається простою більшістю присутніх на зборах членів ЮО по кожному факту трудової допомоги.
- Кожне рішення реєструється в Обліковому журналі, під яким ставлять свої підписи всі присутні на зборах члени ЮО.
- В реєстраційному записі фіксуються: дата виконання роботи, складність та вид робіт, затрачений час на роботи, дата зборів, хто замовник, хто виконавець та номери, які присвоюються ТА. Замовник зобов’язаний надати фотозвіт про отриману допомогу.
ЮО можуть домовлятись між собою про взаємообмін та взаємовизнання ТА один одного, при цьому ЮО запроваджують в себе однакові правила введення в обіг ТА і однаковий номінал.
Таким чином, з членів однієї чи декількох ЮО формується спільнота трудової взаємодопомоги. Члени цієї спільноти, отримавши ТА (підтвердження факту надання трудової допомоги іншому члену товариства) не мусять чекати, поки замовник трудової допомоги допоможе йому навзаєм. При потребі в іншій допомозі звертаються до товариства чи до координатора ТВ і по факту отримання допомоги передають помічникам свої ТА. В разі відсутності достатньої кількості ТА, замовник повинен звернутись до координатора для узгодження введення в обіг додаткових ТА. При цьому ТА можуть вводитись в обіг лише по факту здійснення акту взаємодопомоги.
Досягнувши економічної незалежності, ми, національно свідомі громадяни, зможемо реально впливати на політичні рішення та запровадити дієвий механізм громадянського контролю над силовими структурами України. Адже сьогодні концепція цивільного демократичного контролю над збройними силами України існує лише на папері, для хизування перед міжнародними організаціями, щоб отримати черговий транш Вона не працює і перевірити, чи насправді певні силові структури діють згідно Конституції та законодавства України громадянам дуже складно.
Політичний блок заходів
Перше, що необхідно для реалізації політичного напрямку — це позбутись стереотипу, що політика здійснюється лише політичними партіями. Особиста участь в житті вашого будинку чи в середовищі співробітників чи друзів переводить вас в розряд політиків, адже одне з визначень політики - це мистецтво організації суспільства. Більшість політичних партій в Україні створені для лобіювання інтересів своїх спонсорів – тобто, олігархів. Вони лише імітують політичну діяльність, чим викликають тотальну недовіру народу як до влади, так і до будь-яких політичних партій. Це призвело до політичної кризи в країні. Здійснюючи чорний піар і самопіар, ці псевдополітики дискредитували поняття політики. Тому ми запроваджуємо нове поняття — «біла політика», яка полягає у наступному:
- відновленні найменших організованих одиниць суспільства та в налагодженні взаємозв’язків між ними;
- відродженні громадянського суспільства через відновлення громадянської свідомості українців;
- впровадженні концепції «Держава – це я», адже найкраща організація – це самоорганізація. Держава – це в першу чергу система зв’язків між громадянами, отже через народну самоорганізацію відновимо втрачені за часів більшовицької окупації зв’язки, які й стануть фундаментом нової України;
- подоланні такого негативного явища в політиці, як «популізм», адже посадовець, будучи обраним в мережі малих організованих груп, несе повну відповідальність за кожне слово в тому середовищі, в якому його обрали і де його добре знають. Ця ж спільнота може відкликати обраного керівника з посади;
- подоланні політичної кризи, адже будь-які політичні чвари є шкідливими. Тому ми пропонуємо доктрину націонал-центризму та націонал-солідаризму. Ми, українські націоналісти, вважаємо, що українська нація - це велика сім’я, і для досягнення нашої мети - відродження нації і Держави - необхідно консолідувати всіх українців, незважаючи на політичні погляди та віросповідання;
- подоланні економічної залежності громадсько-політичних діячів від олігархів. Одна з основних причин політичної кризи в Україні – це економічна залежність більшості громадсько-політичних діячів. Подолати цю залежність ми можемо, лише профінансувавши керівників нашої мережі за рахунок власних членських внесків. З нашого досвіду відомо, що для утримання одного координатора чи керівника стабільна сплата членських внесків 250-500 чоловік є цілком достатньою. Проте, всі керівники менших структурних підрозділів повинні гідно винагороджуватись за свою координаційно-організаційну роботу. Ця винагорода може здійснюватись на основі внутрішніх взаєморозрахунків в середовищі підрозділу, в якому його обрано на керівну посаду. Таким чином, всі платники членських внесків стають майбутніми повноцінними громадянами і власниками майбутньої держави, а членські внески - інвестицією у відродження держави. В свою чергу координатори чи керівники різних рівнів зможуть виконувати покладені на них обов’язки на професійному рівні і стати народними - громадськими чиновниками, при чому часто універсальними. Ці громадські чиновники, керівники та координатори різних рівнів зможуть конкурувати з псевдо-громадськими чи псевдо-політичними діячами, фінансованими олігархами.
Олігархат, прагнучи абсолютного контролю над нами, фінансує не лише псевдо-партії, а й різні громадські і навіть волонтерські організації. Тому ні в якому разі не можна довіряти партійним чи громадсько-політичним діячам, які ніде не працюють, або дохід яких є невідомого чи сумнівного походження. Активні громадяни мають навчати суспільство самостійно аналізувати пропаговану у ЗМІ політичну аналітику різних політологів, адже ЗМІ теж контролюються олігархами. Будь-які політичні висновки потрібно робити самостійно в своєму середовищі чи осередку. Кожен осередок цілком може розробити власну справедливу систему прийняття рішень з урахуванням інтересів всіх своїх учасників.
Наступний етап - це створення свого осередку, чи це будинковий, чи територіальний, чи це просто об’єднання друзів-однодумців. Створюйте свої об’єднання та налагоджуйте співпрацю з нами, та іншими самодостатніми організаціями. Справжні демократичні вибори повинні відбуватись між добре знайомими людьми, наприклад, вибори старости будинку чи голови будинкової ради. Голови будинкових рад обирають голову ради кварталу чи вулиці.
Голови рад кварталів обирають голову району і так до голови міста. Таким чином, вибори неможливо сфальсифікувати, реалізовується контроль влади кожним мешканцем, не виходячи за межі свого будинку, посилюється відповідальність кожного посадовця. Кожен мешканець може ініціювати відкликання посадовця в разі неналежного виконання обов’язків цим посадовцем.
Таким чином, нинішнє середовище тотальної недовіри один до одного ми, об’єднані активні громадяни, переформатуємо у систему тотальної довіри та порядку, треба лише, щоб ми всі взяли у цьому процесі участь.
Військовий блок
Обороноздатність країни варто посилювати, починаючи з захисту від внутрішніх ворогів та злодіїв. До прикладу, після «Ночі гніву» у Львові була повністю відсутня міліція, і ми разом із іншими сотнями самооборони були змушені патрулювати місто. Згідно офіційної статистики, за цей час криміногенність у Львові значно знизилась. Проте, всі ці патрулі, так само як і самооборона майдану, були тимчасовим проявом народної самоорганізації.
Ніяка поліція чи міліція не зможе захистити нас так ефективно, як ми самі, тому тепер осередки самооборони потрібно створювати в кожному будинку. Замість того, щоб витрачати величезні кошти на системи безпеки та відеоспостереження, мешканці майже всіх будинків, склавши так званий графік чергувань, цілком здатні організувати цілодобове спостереження за власним будинком, і витрачати кошти лише на нові двері в під’їзді чи на зручний замок. Ймовірність квартирних крадіжок в такому будинку буде близькою до нуля.
В час різкого зростання криміналітету, розгулу знахабнілих шахраїв, «тітушок» та колекторів будь-хто з нас може стати жертвою злочинців. Проте налагоджена співпраця з іншими осередками, солідарність та система сповіщення легко нейтралізують всіх внутрішніх ворогів та злодіїв.
Варто зазначити, що осередки самооборони доречно створювати одночасно чи паралельно з осередками народної взаємодопомоги та осередками народної самоорганізації. Власне, це все має стати одним цілим. Таким чином, координатори зможуть поєднувати функції економічних, політичних та військових лідерів.
Чим більше осередків об’єднаються у мережу, тим більше координаторів на професійній основі мережа зможе утримувати.
З професійних координаторів мережі самооборони сформується система народних шерифів (реєстрових козаків). В свою чергу шериф організовуватиме нагляд за правопорядком, здійснюватиме патрулювання, в разі потреби залучає інших шерифів, або й самих мешканців будинку, району і т.д. При цьому варто пам’ятати, що шерифи – це найактивніші самооборонівці, рівень нашої безпеки залежить від готовності кожного з членів самооборони захищати свою сім’ю, родичів, друзів, будинок чи місто. Тому кожен член самооборони по мірі можливості вивчає прийоми самооборони або якісь бойові мистецтва. Всі члени самооборони повинні легально озброюватись. Співаючи гімн (славень), ми щоразу наголошуємо: «і покажемо, що ми браття козацького роду».
На базі самооборон кількох міст сформується військова управа добровольчого корпусу, яка організовуватиме вишкільні центри для добровольців. Учасники новітньої визвольної війни серед нас допоможуть довести добровольчі корпуси до боєздатного стану. Таким чином поруч із ЗСУ формується альтернативна армія (аналог литовської нацгвардії або резервної ізраїльської армії), яка спочатку прийде на підмогу ЗСУ, а згодом і повністю їх замінить. В процесі відновлення держави ми формуватимемо українське військо за наступним зразком.
Пропонуємо Концепцію нового українського війська
Військо складається з двох частин: “реєстрової”- контрактники і “вільної”- резервісти. В мирний час у війську присутні виключно контрактники за схемою: контракт на 1 рік має мінімальні умови (заробітня плата +соцпакет), контракт на 2 роки трохи кращі умови, контракт на 4 роки ще кращі умови і аж до контракту на 32 роки з найкращими умовами. Кількість контрактного війська складає не більше 0,5% працездатного населення країни. Резервісти – назвемо їх «вільні господарі», на ротаційній основі кожного року викликаються на військові збори. Військові збори тривають від 1 до 2 тижнів, не більше.
Весь час перебування на військових зборах «вільним господарям» оплачується державою за фіксованою ставкою контрактника відповідного звання і посади. Кожен вільний господар забезпечується Державою сучасним пістолетом (автоматом) і боєкомплектом до нього за пів ціни повної вартості.
В разі оголошення військових зборів кожен резервіст зі своєю зброєю зобов’язаний прибути в обумовлений термін на збірний пункт.
Таким чином, раз на рік фактично проводиться “мобілізаційний план”. Військо залишається у боєготовності, а вільні господарі проходять відповідну підготовку та оновлюють уміння і навички ведення війни.
Під час оголошення військового стану всі вільні господарі, які стоять на обліку зі своїм боєкомплектом, повинні негайно прибути на збірні пункти, збільшуючи чисельність війська в 10 і більше разів. У випадку раптового нанесення ворогом нищівного удару по всіх командних пунктах, пунктах управління, штабах - вільні господарі самостійно діють за мобілізаційним планом “партизан”, про що їх вчили на чергових військових зборах.
На відміну від теперішніх зборів резервістів, на які збирають лише людей з бойовим досвідом, наша концепція пропонує збирати та навчати всіх придатних до служби за станом здоров’я чоловіків.
Концепція війни в країні розпадається на два варіанти:
- чітко окреслений ТВД- класичний варіант військових дій, який потребує залучення контрактного війська і частини вільних господарів (резервістів);
- концепція партизанської війни, коли неможливо окреслити якийсь один чіткий ТВД і маємо масований наступ ворога на всю територію України. Цей план передбачає перехід контрактного війська і всіх резервістів до моделі партизанської війни: втягування ворога вглиб території країни і постійна партизанська війна на комунікаціях та інфраструктурі.
Проект організаційної структури війська:
- МО – це повністю цивільна структура, яка складається з менеджерів професіоналів (логіст, фармацевт, товарознавець, медик і т.д.), яка займається забезпеченням війська. Головним в структурі війська є генштаб (надалі ГШ), де начальник ГШ в мирний час має всю військову владу. Він безпосередньо підпорядковується гетьману.
- Замість структури територіальних ВО є окремі бригадного рівня структури рівномірно розташовані по території країни. Окремим родом військ, які підпорядковуються безпосередньо гетьману, є НГ- це виключно контрактники зі структурою на територіальній основі і обов’язками допоміжного війська. Вони виконують функції усунення наслідків масштабних стихійних лих, заворушень, терористичних дій, тощо. Чисельність НГ не повинна перевищувати кількість контрактників військових сил. На контрактну службу і до війська, і до НГ можуть бути прийняті як чоловіки, так і жінки, що мають громадянство країни. Резервісти (вільні господарі) теж можуть бути як чоловіками, так і жінками-за взірцем ізраїльської армії. Фінансування структур ВС і НГ відбувається виключно за рахунок держбюджету (за кошти платників податків). Кожен платник податку бачить, скільки він сплачує конкретно на утримання війська, НГ, поліції. Стандарти організаційної структури, техніки, управління, боєприпасів відповідають стандартам НАТО. Загальний бюджет мирного часу для ВС і НГ не повинен перевищувати 2,5% ВВП. У військовий час вся економіка країни переходить на військовий стан: заморожуються соціальні та культурні програми, майже весь бюджет спрямований на військові потреби.
Ми, активні громадяни, всіляко сприятимемо відродженню української бойової культури і категорично не згідні з твердженням, що ми – нащадки хліборобів. Наші пращури однаково добре вирощували хліб і воювали.
Це доводить історія загарбницьких війн на наших етнічних землях і той факт, що ми й досі живемо на землі наших дідів-прадідів - цьому підтвердження. Великий пласт бойової української культури зберігся в «Бойовому Гопаку». Тому вивчаємо саме цей вид українського бойового мистецтва й запрошуємо вас та ваших дітей в школи Бойового Гопака.
Лише після повного завершення структуризації українського суспільства – процес відродження української нації можна вважати завершеним. На цьому етапі наша країна вже матиме нову політичну та військову еліту, власну економіку, армію та правоохоронну систему, що вже є частиною найважливіших ознак державності. Нова національна еліта розпочне процес формування нової української національної Держави.
Науково-технічний блок
Ми не хочемо, щоб українська Держава була сировинним придатком розвинених країн, тому негайно відроджуватимемо науково-виробничий комплекс.
Те, що українські науковці замість того, щоб розвивати українську науку розвивають чужі – це наслідок діяльності внутрішньо-окупаційної адміністрації, якій потрібні лише напівосвічені кріпаки. Україна цілком здатна, а головне, заслуговує стати науковим центром не лише Європи, а й цілої планети.
Навіть зараз, в час розрухи та війни, Україні все ж, хоч в небагатьох галузях, вдається бути першою, а українські студенти та школярі виграють міжнародні премії за свої винаходи.
Під керівництвом Національної еліти Україна стане рушієм науково-технічного прогресу. Завдяки новим технологіям, найякіснішій та найефективнішій продукції ми легко покращимо економічні можливості України. Для цього ми повинні створити комфортні умови праці для українських науковців та гарантувати їм гідну зарплату.
Саме викладачі та вчителі допомагають нашим учням та студентам обрати фах та місце в громадянському суспільстві і фактично стати повноцінними громадянами. Горе тій державі, в якій вчителі бідують, ми вважаємо, що багатою державою може бути лише там, де багаті вчителі.
Сильною держава є не завдяки мільйону «ментів» та поліцаїв, а завдяки верховенству права (рівності перед Законом всіх верств населення) і царюванню справедливості. Кричущо негативним є ставлення теперішньої влади до ветеранів визвольних війн, в тому числі, визвольної російсько-української війни - так званого АТО чи ООС.
Майже без перспектив на майбутнє жевріють сироти в дитбудинках та притулках.
Пограбувавши через соціальні внески колись працездатних пенсіонерів, влада неофеодалів робить все, щоб пенсіонери якомога швидше вмерли, так і не отримавши свою колись важкою працею зароблену пенсію.
Необхідно створити нові реабілітаційно-навчальні центри для воїнів АТО-ООС та родин, що втратили на війні годувальника.
Для пенсіонерів - накопичувальні пенсійні рахунки з обов’язковим відрахуванням з зарплатні і з гарантією виплати всієї суми грошей, накопичених за працездатний період життя, за бажанням пенсіонера.
Завдання для нової української еліти непросте і потребує чималих ресурсів. Проте, якраз ресурси в Україні є, зараз майже всі вони знаходяться в руках олігархів. Ці ресурси легко вивільняться через систематичну люстрацію всіх чиновників та депутатів всіх скликань, а також через перевірку їх рахунків та майна. Будь-яке незаконно привласнене чи набуте майно, чи кошти будуть націоналізовані та повернуті Державі.
Всі незаконно виведені з України кошти будуть повернуті. Винні у крадіжках, привласненні народного майна, а також хабарники будуть нести відповідальність згідно рішення українського народного суду. Ті олігархи, чиновники та депутати, які в час відродження Української Народної Республіки добровільно повернуть все незаконно привласнене майно і кошти — матимуть шанс отримати амністію.
Для влаштування нових реабілітаційно-навчальних центрів для воїнів АТО-ООС, а також сиріт, найкраще підійдуть палаци олігархів, депутатів та чиновників.
Шановні співвітчизники, якомога швидше позбувайтесь ментальності совкового кріпака і набувайте свідомості господаря-громадянина, повірте в себе! Вас, новітніх воїнів – господарів, ми чекаємо в наших лавах!
Слава нації!
Слава Україні!
09-06-2019