Ситуація на фронті: 14 вересня
Оте «Порошенківське перемир'я» нашим хлопцям боком вилазить. У Донецькій області терористи продовжують інтенсивно поливати позиції наших військ з «Градів» і 120мм мінометів. Особливо дістається Донецькому аеропорту. Російський гумконвой швендяє по нашій землі, як у себе по хаті — і жодна великозіркова падла з генштабу не додумалась заслати кілька диверсійно-розвідувальних груп у тил ворога для палкої зустрічі. Агов! Генерали у штанях з лампасами! Камази ще й як горять — ви у курсі?! Особливо якщо їх несподівано у сутінках поцілувати термобаричним пострілом з вогнемету РПО-А «Шмєль» із посадки.
У районі Дебальцево виразно намалювався Іловайськ-2. Двома концентричними ударами на Артемівськ — один з Горлівки через Зайцево, а другим — з Первомайська через Попасну і Покровське вата скине у мішок усі наші війська які зараз зубами тримають оборону Дебальцево-Вуглегорськ-Луганське. Ех, спочатку треба було силами одного-двох добровольчих батальонів провести АТО у Генштабі в Києві, а потім із спокійною душею і легким серцем відправлятись на фронт.
Маріуполь живе у передчутті скорого штурму, і якщо зі сторони Широкіно-Сартана наші війська вже закопались у землю по самі вуха і будуть тримати оборону моцно, то зі сторони моря — хоч плач. Єдине сподівання на шторм, який так-сяк завадить маскальським десантним баржам вийти на позиції.
Сержант Шмольтків