Україну чекає «Біла Революція»!
Anonymous
30.11.2014
Політика, як і магія, як і бухгалтерія, буває чорною і білою. Сам термін «політика» в більшості українців викликає огиду, у нас сформувався стереотип, що політика — це бруд, брехня, зрадництво, лицемірство, продажність. Всі ці ознаки притаманні чорній політиці, адже у нас просто дуже мало чесних, непідкупних політичних та громадських діячів. На сьогоднішній день важко назвати хоча б одну політичну партію, яка не фінансується олігархами. Не важко й здогадатись чиї інтереси відстоюють ці партії, а отже вони є не партіями, а комерційно-політичними проектами, тобто є несправжніми. Вибираючи політичне підґрунтя, партії проводять моніторинг настроїв населення та місцеву специфіку, або банально займають ту нішу, яка ще не заповнена, точнісінько, як у бізнесі. Щоб втертися в довіру, так звані партії грають на найщиріших почуттях народу. Не маючи нічого святого, для підвищення свого рейтингу підкуповують навіть священників. Для них не має значення, ким їм назватись: чи націоналістами, чи комуністами, чи радикалами, чи лібералами, аби лиш повірили їм люди, або цільова аудиторія. Маємо нагоду спостерігати цікаву послідовність: Помаранчеву революцію ініціювали і відповідно очолили партійні діячі, Революцію Гідності ініціювали позапартійні ініціативні групи, але через слабку організованість процес знову вдалось очолити партійцям. Білу ж революцію ініціюють безпартійні, і, я маю надію, очолять безпартійні діячі.
В нашій країні бракує справжніх політиків, і це не дивно, адже і держава ця не справжня (пригадайте лишень, хто проголошував незалежність УРСР!). Вчорашні українофоби стали парламентом незалежної України, а справжні патріоти в той час черговий раз сиділи у тюрмах і вийшли з них тільки тоді, коли з ілюзією незалежності змирився весь український народ. Вчорашні комуністи, ставши олігархами, створили окупаційну систему, в якій справжньому (білому) політику важко конкурувати. Політики, які мають шляхетну мету і відповідно обрали шляхетний шлях до неї, змушені протиставити себе системі і стати революціонерами. Олігархи, побачивши слабку довіру людей до партій, придумали нову схему вирішення своїх політичних замовлень і, профінансувавши безліч фіктивних громадських організацій, продовжують впливати на настрої населення. Таким чином в Україні з’являється термін «професійний громадський діяч». Витіснивши чесних діячів і з цієї ніші, олігархи ріжуть гілку, на якій сидять. Люди, шукаючи правду, повірять тільки тим діячам, які мають шляхетну державницьку мету і шляхетний шлях до неї, тим, хто не продався олігархам і щиро вірить у свою мету, а ці діячі вже давно протиставили себе системі. Першим білим політиком був Анатолій Лупиніс, який помер, маючи з документів тільки тимчасове посвідчення громадянина УНР. Відповідно Білу революцію найімовірніше здійснять його послідовники, і вже не матиме значення, чи це анархісти чи ліберали, націонал-демократи чи соціалісти, або ж націонал-радикали, всіх їх єднатиме щира віра в свою мету, патріотизм, незбориме прагнення волі від олігархічної окупації та справжнє відродження Української Держави. Такі революції потім нащадки називають національними.
Андрій Сеньковський